Словник української мови в 11 томах

наплічний

НАПЛІ́ЧНИЙ, а, е. Признач. для носіння на плечі (плечах); нашитий на плечову частину одягу.

Наплічний ремінь.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. наплічний — наплі́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. наплічний — -а, -е. Признач. для носіння на плечі (плечах); нашитий на плечову частину одягу. Наплічний ремінь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наплічний — НАПЛІ́ЧНИЙ, а, е. Признач. для носіння на плечі (плечах); нашитий на плечову частину одягу. Аксесуаром парадної форми одягу у деяких арміях є аксельбанти – золоті, срібні, нитяні наплічні шнури з металевими наконечниками (з газ.  Словник української мови у 20 томах