напомацки
НАПО́МАЦКИ, присл. За допомогою дотику, без участі зору.
— Ах, перша година, а я такий змучений, ледве живий! — прошептав він і напомацки почав шукати місця на ліжку (Фр., І, 1955, 296);
Тадей Станіславович, одягнувшись, відчиняє широку кватирку, напомацки шукає сірники (Стельмах, І, 1962, 9);
*Образно. Ми знаємо, що, перші часи особливо, в деяких галузях доведеться іти трохи не напомацки (Еллан, II, 1958, 189).
Словник української мови (СУМ-11)