напомацки
НАВМАННЯ́ (без точного знання, без певності), НАО́СЛІП, ВСЛІПУ́ (УСЛІПУ́) розм.; НАЗДОГА́Д (НАВЗДОГА́Д), НАУГА́Д розм. (лише здогадуючись про що-небудь); НАВДАЛУ́ розм., НА ГАЛА́Й-БАЛА́Й розм. (сподіваючись на випадкову удачу); НАВПО́МАЦКИ (НАПО́МАЦКИ) (при дієсловах — метафоричних позначеннях поняття руху та дієсловах жити, діяти і т. ін.). Імлистими ранками, коли ворог пострілював навмання, піхотинці вилізали з своїх глеюватих окопів, як ховрахи (О. Гончар); Я не можу кидати решти дивізії наосліп, у прірву, не знаючи, що там мене жде (В. Кучер); Найстрашніше, від чого я тікав, то було виконання ролі всліпу і наспіх (Ю. Смолич); — Це якась панія, — сказала одна дівка наздогад (І. Нечуй-Левицький); Поки хазяїн порався біля каганця, Лозина з Юрком якось домацались навздогад до лав (П. Козланюк); Соломія, не розуміючи, чого та (циганка) хоче, кивала наугад головою (М. Коцюбинський); Пустившись навдалу, котився світом я (М. Рильський); — Без широкої освіти в житті доводиться йти навпомацки, як тому, що грає в піжмурки з зав'язаними очима (С. Добровольський); Ми знаємо, що, перші часи особливо, в деяких галузях доведеться іти трохи не напомацки (В. Еллан).
НАВПО́МАЦКИ (НАПО́МАЦКИ) (за допомогою дотику, обмацуючи, не бачачи при цьому нічого), ПО́МАЦКИ, ПО́ЛАПКИ розм., О́БМАЦКИ рідко, ПО́ЛАПЦЕМ рідко. Він навпомацки дійшов до задвіркових дверей, одчинив і вискочив у садок (І. Нечуй-Левицький); Степан нагнувся і почав напомацки шарити пальцями по землі (Д. Бедзик); Коли хтось що й робив, то в темряві, помацки (С. Скляренко); Я.. нарвав у садку полапки, до зірок, жовтих слив (С. Васильченко). — Пор. 1. нао́сліп.
Словник синонімів української мови