напошепки

НАПО́ШЕПКИ, присл., діал. Пошепки.

Перша жінка промовила до нього напошепки: — Йой, чоловіче! А се що таке? (Фр., VII, 1951, 57).

Значення в інших словниках

1. напошепки — напо́шепки прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. напошепки — присл., діал. Пошепки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напошепки — НАПО́ШЕПКИ, присл., діал. Пошепки. Перша жінка промовила до нього напошепки: – Йой, чоловіче! А се що таке? (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
4. напошепки — ПО́ШЕПКИ (дуже тихо — говорити, розмовляти), ШЕ́ПОТОМ, ПО́ШЕПТОМ розм., НАПО́ШЕПКИ розм. Люде гомоніли тихо, пошепки, неначе вони були не в діброві, а стояли десь у церкві або зібрались на похорон (І. Нечуй-Левицький); — Заспокойся, Корнелій!...  Словник синонімів української мови