напошепки
НАПО́ШЕПКИ, присл., діал. Пошепки.
Перша жінка промовила до нього напошепки: — Йой, чоловіче! А се що таке? (Фр., VII, 1951, 57).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напошепки — напо́шепки прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
- напошепки — присл., діал. Пошепки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- напошепки — НАПО́ШЕПКИ, присл., діал. Пошепки. Перша жінка промовила до нього напошепки: – Йой, чоловіче! А се що таке? (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- напошепки — ПО́ШЕПКИ (дуже тихо — говорити, розмовляти), ШЕ́ПОТОМ, ПО́ШЕПТОМ розм., НАПО́ШЕПКИ розм. Люде гомоніли тихо, пошепки, неначе вони були не в діброві, а стояли десь у церкві або зібрались на похорон (І. Нечуй-Левицький); — Заспокойся, Корнелій!... Словник синонімів української мови