1. Словник синонімів української мови

напошепки

ПО́ШЕПКИ (дуже тихо — говорити, розмовляти), ШЕ́ПОТОМ, ПО́ШЕПТОМ розм., НАПО́ШЕПКИ розм. Люде гомоніли тихо, пошепки, неначе вони були не в діброві, а стояли десь у церкві або зібрались на похорон (І. Нечуй-Левицький); — Заспокойся, Корнелій! — вона говорила шепотом, перелякано позираючи на вікна (Ю. Смолич); Мати питалася: — Дитя моє, — питала вона, — чи багато там терпів? — Еге, — одказав він теж пошептом (Марко Вовчок); Перша жінка промовила до нього напошепки: — Йой, чоловіче! А се що таке? (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напошепки — напо́шепки прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. напошепки — присл., діал. Пошепки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напошепки — НАПО́ШЕПКИ, присл., діал. Пошепки. Перша жінка промовила до нього напошепки: – Йой, чоловіче! А се що таке? (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. напошепки — НАПО́ШЕПКИ, присл., діал. Пошепки. Перша жінка промовила до нього напошепки: — Йой, чоловіче! А се що таке? (Фр., VII, 1951, 57). Словник української мови в 11 томах