напошепки

НАПО́ШЕПКИ, присл., діал.

Пошепки.

Перша жінка промовила до нього напошепки: – Йой, чоловіче! А се що таке? (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напошепки — напо́шепки прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. напошепки — присл., діал. Пошепки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. напошепки — ПО́ШЕПКИ (дуже тихо — говорити, розмовляти), ШЕ́ПОТОМ, ПО́ШЕПТОМ розм., НАПО́ШЕПКИ розм. Люде гомоніли тихо, пошепки, неначе вони були не в діброві, а стояли десь у церкві або зібрались на похорон (І. Нечуй-Левицький); — Заспокойся, Корнелій!... Словник синонімів української мови
  4. напошепки — НАПО́ШЕПКИ, присл., діал. Пошепки. Перша жінка промовила до нього напошепки: — Йой, чоловіче! А се що таке? (Фр., VII, 1951, 57). Словник української мови в 11 томах