наприкрятися
НАПРИКРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., НАПРИ́КРИТИСЯ, рюся, ришся, док., діал. Набридати, надокучати.
— Бог з вами! Я не приходжу до вас.., щоби вам чим-небудь наприкрятися! (Фр., VIII, 1852, 246);
Постараюся не наприкрятись довгими листами, хоча й я не зарікаюсь (Л. Укр., V, 1956, 79);
Жінкою почав [Квасюк] поштурхувати. Вона йому вже наприкрилася, бо була стара й негарна (Гр., II, 1963, 262).
Словник української мови (СУМ-11)