наприкінці
НАПРИ́КІНЦІ, присл. У кінці, під кінець.
Наприкінці капітан поскаржився Воронцову, що ось цей сержант.. змушував його, капітана, всю дорогу грати на губній гармошці (Гончар, III, 1959, 211);
// у знач. прийм., з рад. в. Уживається при позначенні процесу, дії, часу і т. ін., на останньому етапі яких щось відбувається.
Наприкінці концерту виступив Лисенків хор, і пішли українські народні пісні (Н.-Лев., III, 1956, 314);
Наприкінці XVI століття спалахнуло на Україні селянсько-козацьке повстання проти пансько-шляхетської Польщі (Рильський, III, 1956, 17).
Словник української мови (СУМ-11)