напринджений

НАПРИ́НДЖЕНИЙ, а, е, розм. Пихатий, гордовитий, бундючний.

Він уже йшов, як завжди, поперед себе несучи свою пиху, напринджений та набундючений (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 226).

Значення в інших словниках

1. напринджений — напри́нджений прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. напринджений — див. пихатий  Словник синонімів Вусика
3. напринджений — -а, -е, розм. Пихатий, гордовитий, бундючний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. напринджений — НАПРИ́НДЖЕНИЙ, а, е, розм. Пихатий, гордовитий, бундючний. Він уже йшов, як завжди, поперед себе несучи свою пиху, напринджений та набундючений (О. Ільченко).  Словник української мови у 20 томах
5. напринджений — ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших), ГО́РДИЙ, ГОРДОВИ́ТИЙ, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ, БУНДЮ́ЧНИЙ підсил., ПИХА́ТИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил., ЧВАНЛИ́ВИЙ підсил., СПЕСИ́ВИЙ підсил.  Словник синонімів української мови