пр., накінці, у кінці, під кінець, пор. НАСАМКІНЕЦЬ, б. з. наскінчу.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
наприкінці —
(після всього) наостанку.
Словник синонімів Полюги
наприкінці —
напри́кінці́ прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
наприкінці —
Наостанок, наостанку, наостанці, напослідку, напослідок, наприпослідок, насамкінець Фразеологічні синоніми: в кінці; на завершення; на завершення всього; під завісу; під кінець; під розбір шапок; під самий кінець; під самісінький кінець; після всього; по всьому; по всьому тому
Словник синонімів Вусика
наприкінці —
[наприк'ін'ц'і і наприек'ін'ц’і] присл.
Орфоепічний словник української мови
наприкінці —
присл. Насамкінець, під кінець. || у знач. прийм., з род. в. Уживається для позначення процесу, дії, часу і т. ін., на останньому етапі яких щось відбувається.
Великий тлумачний словник сучасної мови
наприкінці —
НАПРИ́КІНЦІ́. 1. присл. У кінці, під кінець. Наприкінці капітан поскаржився Воронцову, що ось цей сержант .. змушував його, капітана, всю дорогу грати на губній гармошці (О. Гончар); І далі вже розбиралося по кісточках Уласа.
Словник української мови у 20 томах
наприкінці —
НАПРИ́КІНЦІ́ (після всього, у кінці всього), НАОСТА́НКУ, НАОСТА́НОК, НАОСТА́НЦІ розм. рідше, ПІД КІНЕ́ЦЬ, НАСА́МКІНЕЦЬ, НАПОСЛІ́ДКУ розм. рідше, НАПОСЛІ́ДОК розм. рідше. — І взагалі, хлопче, — звернувся (дядько) наприкінці до небожа.
Словник синонімів української мови
наприкінці —
Напри́кінці́, присл. Напри́кінці́ він мені́ сказа́в. Напри́кінці́ ро́ку
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
наприкінці —
НАПРИ́КІНЦІ, присл. У кінці, під кінець. Наприкінці капітан поскаржився Воронцову, що ось цей сержант.. змушував його, капітана, всю дорогу грати на губній гармошці (Гончар, III, 1959, 211); // у знач. прийм., з рад.
Словник української мови в 11 томах