напруго
НАПРУ́ГО, присл., діал.
1. Наполегливо, рішуче.
Він казав мені так напруго йти спати в дідівській хаті! (Фр., І, 1955, 73).
2. Раптово, несподівано.
На другий тиждень заслаб щось напруго й професор (Фр., І, 1955, 247).
Словник української мови (СУМ-11)