напівзабутий

НАПІВЗАБУ́ТИЙ, а, е. Майже, наполовину забутий.

Очі в Маланки стали налякані, круглі. Щось промайнуло на мить перед ними, давне, напівзабуте (Коцюб., II, 1955, 38);

Оживають, наче справді воскресають з мертвих, давно напівзабуті таткові слова (Вільде, Сестри.., 1958, 293);

// у знач. ім. напівзабу́те, того, с. Те, про що майже забули.

Цвітуть бузки, садок біліє І тихо ронить пелюстки. Напівзабуте знову мріє, Як помах милої руки (Рильський, І, 1960, 128).

Значення в інших словниках

1. напівзабутий — напівзабу́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. напівзабутий — -а, -е. Майже, наполовину забутий. || у знач. ім. напівзабуте, -того, с. Те, про що майже забули.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. напівзабутий — НАПІВЗАБУ́ТИЙ, а, е. Майже, наполовину забутий. Напівзабуту рідну розмову Хоч би з минулого вітер приніс (А. Малишко); Могли .. чернігівці похвалитися .. пам'ятками напівзабутої давнини (О. Левада); // у знач. ім. напівзабу́те, того...  Словник української мови у 20 томах
4. напівзабутий — Напівзабу́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)