напівзабуття

НАПІВЗАБУТТЯ́, я́, с. Стан, близький до забуття.

Іноді він [хлопчик] легенько ворушив пальцями, але більше був у напівзабутті (Коп., Земля.., 1957, 96);

З напівзабуття її вивели стривожені голоси пасажирів (Збан., Між.. людьми, 1955, 56).

Значення в інших словниках

1. напівзабуття — напівзабуття́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. напівзабуття — див. сон  Словник синонімів Вусика
3. напівзабуття — -я, с. Стан, близький до забуття.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. напівзабуття — НАПІВЗАБУТТЯ́, я́, с. Стан, близький до забуття. З напівзабуття її вивели стривожені голоси пасажирів (Ю. Збанацький); Іноді він [хлопчик] легенько ворушив пальцями, але більше був у напівзабутті (О. Копиленко).  Словник української мови у 20 томах