напівзабуття —
НАПІВЗАБУТТЯ́, я́, с. Стан, близький до забуття. З напівзабуття її вивели стривожені голоси пасажирів (Ю. Збанацький); Іноді він [хлопчик] легенько ворушив пальцями, але більше був у напівзабутті (О. Копиленко).
Словник української мови у 20 томах
напівзабуття —
НАПІВЗАБУТТЯ́, я́, с. Стан, близький до забуття. Іноді він [хлопчик] легенько ворушив пальцями, але більше був у напівзабутті (Коп., Земля.., 1957, 96); З напівзабуття її вивели стривожені голоси пасажирів (Збан., Між.. людьми, 1955, 56).
Словник української мови в 11 томах