Словник української мови у 20 томах

напівзабуття

НАПІВЗАБУТТЯ́, я́, с.

Стан, близький до забуття.

З напівзабуття її вивели стривожені голоси пасажирів (Ю. Збанацький);

Іноді він [хлопчик] легенько ворушив пальцями, але більше був у напівзабутті (О. Копиленко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. напівзабуття — напівзабуття́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. напівзабуття — див. сон  Словник синонімів Вусика
  3. напівзабуття — -я, с. Стан, близький до забуття.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. напівзабуття — НАПІВЗАБУТТЯ́, я́, с. Стан, близький до забуття. Іноді він [хлопчик] легенько ворушив пальцями, але більше був у напівзабутті (Коп., Земля.., 1957, 96); З напівзабуття її вивели стривожені голоси пасажирів (Збан., Між.. людьми, 1955, 56).  Словник української мови в 11 томах