нарубка

НАРУ́БКА, и, ж. Спеціальна мітка на чому-небудь, зроблена сокирою, ножем чи іншим знаряддям.

Значення в інших словниках

1. нарубка — нару́бка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. нарубка — -и, ж. Спеціальна мітка на чому-небудь, зроблена сокирою, ножем чи іншим знаряддям.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нарубка — Карб, див. насічка, марка  Словник чужослів Павло Штепа
4. нарубка — НАРУ́БКА, и, ж. 1. Спеціальна мітка на чому-небудь, зроблена сокирою, ножем чи іншим знаряддям. На дереві залишилась нарубка. 2. Шматок нарубаного чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
5. нарубка — ПО́ЗНАЧКА (спеціальний знак, зроблений для відрізнення чогось, вказівки на щось), ПОЗНА́ЧЕННЯ, ВІДМІ́ТКА, МІ́ТКА, МІТА, ВІДЗНА́ЧКА розм., ЛИ́ТА заст.; КАРБ, НАРУ́БКА (такий знак, зроблений чимсь гострим); ПОМІ́ТКА (перев. письмова); РЕМА́РКА спец.  Словник синонімів української мови