наруччя

НАРУ́ЧЧЯ, я, с.

1. заст. Браслет.

Маріора перед дзеркалом обсмикнула рівні широкі рукави тонкої.. сорочки, що за кожним рухом відкривала її.. руки з мідяними та скляними наруччями (Коцюб., І, 1955, 187).

2. діал. Оберемок.

Побігла [Параска] до дривітні,.. швидко набрала наруччя дров і побігла до кухні (Фр., VII, 1951, 25).

Значення в інших словниках

1. наруччя — Оберемок [VI,VII] — стільки, скільки можна покласти на руку; пучок [I]  Словник з творів Івана Франка
2. наруччя — нару́ччя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. наруччя — -я, с. 1》 заст. Браслет. 2》 діал. Оберемок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. наруччя — НАРУ́ЧЧЯ, я, с. 1. заст. Браслет. Маріора перед дзеркалом обсмикнула рівні широкі рукави тонкої .. сорочки, що за кожним рухом відкривала її .. руки з мідяними та скляними наруччями (М.  Словник української мови у 20 томах
5. наруччя — нару́ччя оберемок (ст): Мали ми в гімназії вчителів, які за кращих умовин, себто в рідній державі, могли б бути окрасою не одного університету. Один із них – це проф. Михайло Тершаковець, шо помер 1978, у Філядельфії.  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. наруччя — БРАСЛЕ́Т (прикраса на зап'ясті руки), БРАСЛЕ́ТКА розм. рідше, ЗАП'Я́СТЯ рідше, ОБРУ́ЧКА рідко, НАРУ́ЧЧЯ заст., БРАНЗОЛЕ́ТА діал., БРАНЗОЛЕ́ТКА діал. Євфросина надіває перед дзеркалом сережки й браслет (І.  Словник синонімів української мови
7. наруччя — Нару́ччя, -ччя, -ччю, -ччям  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)