наруччя
НАРУ́ЧЧЯ, я, с.
1. заст. Браслет.
Маріора перед дзеркалом обсмикнула рівні широкі рукави тонкої .. сорочки, що за кожним рухом відкривала її .. руки з мідяними та скляними наруччями (М. Коцюбинський);
Ще носили [купці] персні з печатками і розмаїті наруччя коло зап'ястя – це все, щоб похвалитися багатством (П. Загребельний).
2. діал. Оберемок.
Побігла [Параска] до дривітні, .. швидко набрала наруччя дров і побігла до кухні (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)