наскоком
НА́СКОКОМ, присл., розм.
1. На повному ходу, не зупиняючи руху, з розгону.
Назустріч ішов другий дівочий гурт. Половина бурсаків, мов по команді, наскоком побігла до другого гурту… (Вас., І, 1959, 235).
2. перен. Раптово, не продумавши як слід; похапцем.
Треба, щоб питання художнього виховання дітей.. обмірковувались частіше, ..щоб наступні олімпіади готувати не наскоком, а заздалегідь (Довж., III, 1960, 15).
Словник української мови (СУМ-11)