насмішниця
НАСМІ́ШНИЦЯ, і, ж. Жін. до насмі́шник.
Шпаківський зрозумів, що кмітлива насмішниця.. легко упереджує його наміри, не дожидаючи, поки він зважиться їх висловити (Вол., Місячне срібло, 1961, 31).
Словник української мови (СУМ-11)НАСМІ́ШНИЦЯ, і, ж. Жін. до насмі́шник.
Шпаківський зрозумів, що кмітлива насмішниця.. легко упереджує його наміри, не дожидаючи, поки він зважиться їх висловити (Вол., Місячне срібло, 1961, 31).
Словник української мови (СУМ-11)