Словник української мови в 11 томах

насмішниця

НАСМІ́ШНИЦЯ, і, ж. Жін. до насмі́шник.

Шпаківський зрозумів, що кмітлива насмішниця.. легко упереджує його наміри, не дожидаючи, поки він зважиться їх висловити (Вол., Місячне срібло, 1961, 31).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. насмішниця — насмі́шниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. насмішниця — -і. Жін. до насмішник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насмішниця — НАСМІ́ШНИЦЯ, і, ж. Жін. до насмі́шник. [Таня:] Та якийсь він Кость Назарович такий... (Перекривляє). Обережно. Боронь боже .. [Олександра Олексіївна:] Ах ти ж, насмішнище (Яків Баш); Шпаківський зрозумів, що кмітлива насмішниця ..  Словник української мови у 20 томах