1. Словник української мови в 11 томах

насмішниця

НАСМІ́ШНИЦЯ, і, ж. Жін. до насмі́шник.

Шпаківський зрозумів, що кмітлива насмішниця.. легко упереджує його наміри, не дожидаючи, поки він зважиться їх висловити (Вол., Місячне срібло, 1961, 31).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насмішниця — насмі́шниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. насмішниця — -і. Жін. до насмішник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насмішниця — НАСМІ́ШНИЦЯ, і, ж. Жін. до насмі́шник. [Таня:] Та якийсь він Кость Назарович такий... (Перекривляє). Обережно. Боронь боже .. [Олександра Олексіївна:] Ах ти ж, насмішнище (Яків Баш); Шпаківський зрозумів, що кмітлива насмішниця .. Словник української мови у 20 томах