1. Словник української мови у 20 томах

насмішниця

НАСМІ́ШНИЦЯ, і, ж.

Жін. до насмі́шник.

[Таня:] Та якийсь він Кость Назарович такий... (Перекривляє). Обережно. Боронь боже .. [Олександра Олексіївна:] Ах ти ж, насмішнище (Яків Баш);

Шпаківський зрозумів, що кмітлива насмішниця .. легко упереджує його наміри, не дожидаючи, поки він зважиться їх висловити (І. Волошин);

Він .. поглядом впився в .. в ту, що своєю усмішкою покликала його перша. Насмішниці шаленіють, аж вищать, .. – що ж ти, мовляв, за герой, що боїшся й позалицятися? (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насмішниця — насмі́шниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. насмішниця — -і. Жін. до насмішник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насмішниця — НАСМІ́ШНИЦЯ, і, ж. Жін. до насмі́шник. Шпаківський зрозумів, що кмітлива насмішниця.. легко упереджує його наміри, не дожидаючи, поки він зважиться їх висловити (Вол., Місячне срібло, 1961, 31). Словник української мови в 11 томах