насолювати

НАСО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАСОЛИ́ТИ, солю, солиш, док.

1. перех. Солінням заготовляти яку-небудь кількість чогось.

Насолити бочку капусти; Насолити кілька тонн риби.

2. перех. Класти сіль у що-небудь, посипати сіллю щось.

Галя густо насолила дітям хліб цупкою сірою сіллю (Гр., І, 1963, 278);

// Класти у що-небудь багато солі; пересолювати.

Насолила так, що й їсти не можна.

3. неперех., перен., розм. Робити неприємності, шкодити кому-небудь.

Чим більше насолить сусіду, як не язиком? (Укр.. присл.., 1955, 185);

Вмів Конопельський насолити учителям (Збан., Курил. о-ви, 1963, 126).

Значення в інших словниках

1. насолювати — насо́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. насолювати — -юю, -юєш, недок., насолити, -солю, -солиш, док. 1》 перех.Солінням заготовляти яку-небудь кількість чогось. Насолити бочку капусти. Насолити кілька тонн риби. 2》 перех. Класти сіль у що-небудь, посипати сіллю щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. насолювати — НАСО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАСОЛИ́ТИ, солю, солиш, док. 1. що, чого. Солінням заготовляти яку-небудь кількість чогось. Солона вода достарчає великих безкостих риб (осетрів), які насолюють і називають антикеями (І.  Словник української мови у 20 томах
4. насолювати — Насолювати, -люю, -єш сов. в. насолити, -лю́, -лиш, гл. Насаливать, насолить.  Словник української мови Грінченка