наставити —
наста́вити 1 дієслово доконаного виду поставити якусь кількість; навести; наблизити наста́вити 2 дієслово доконаного виду навчити
Орфографічний словник української мови
наставити —
[наставиетие] -аўл'у, -виеш, -аўл'ат'; нак. -аў, -аўтеи
Орфоепічний словник української мови
наставити —
I див. наставляти I. II див. наставляти II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
наставити —
НАСТА́ВИТИ¹ див. наставля́ти¹. НАСТА́ВИТИ² див. наставля́ти².
Словник української мови у 20 томах
наставити —
НАВО́ДИТИ (надавати зброї, оптичному приладу і т. ін. певної спрямованості, повертаючи в бік когось, чогось), НАСТАВЛЯ́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, СПРЯМО́ВУВАТИ, СКЕРО́ВУВАТИ, НАПРЯМЛЯ́ТИ рідше; НАЦІ́ЛЮВАТИ (НАЦІЛЯ́ТИ) (на якусь конкретну, точну ціль). — Док.
Словник синонімів української мови
наставити —
Наставити, -ся см. наставляти, -ся.
Словник української мови Грінченка