наставити
НАСТА́ВИТИ¹ див. наставля́ти¹.
НАСТА́ВИТИ² див. наставля́ти².
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наставити — наста́вити 1 дієслово доконаного виду поставити якусь кількість; навести; наблизити наста́вити 2 дієслово доконаного виду навчити Орфографічний словник української мови
- наставити — [наставиетие] -аўл'у, -виеш, -аўл'ат'; нак. -аў, -аўтеи Орфоепічний словник української мови
- наставити — I див. наставляти I. II див. наставляти II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наставити — НАСТА́ВИТИ¹ див. наставля́ти¹. НАСТА́ВИТИ² див. наставля́ти². Словник української мови у 20 томах
- наставити — НАВО́ДИТИ (надавати зброї, оптичному приладу і т. ін. певної спрямованості, повертаючи в бік когось, чогось), НАСТАВЛЯ́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, СПРЯМО́ВУВАТИ, СКЕРО́ВУВАТИ, НАПРЯМЛЯ́ТИ рідше; НАЦІ́ЛЮВАТИ (НАЦІЛЯ́ТИ) (на якусь конкретну, точну ціль). — Док. Словник синонімів української мови
- наставити — Наставити, -ся см. наставляти, -ся. Словник української мови Грінченка