1. Словник української мови у 20 томах

наставити

НАСТА́ВИТИ¹ див. наставля́ти¹.

НАСТА́ВИТИ² див. наставля́ти².

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наставити — наста́вити 1 дієслово доконаного виду поставити якусь кількість; навести; наблизити наста́вити 2 дієслово доконаного виду навчити Орфографічний словник української мови
  2. наставити — [наставиетие] -аўл'у, -виеш, -аўл'ат'; нак. -аў, -аўтеи Орфоепічний словник української мови
  3. наставити — I див. наставляти I. II див. наставляти II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наставити — НАВО́ДИТИ (надавати зброї, оптичному приладу і т. ін. певної спрямованості, повертаючи в бік когось, чогось), НАСТАВЛЯ́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, СПРЯМО́ВУВАТИ, СКЕРО́ВУВАТИ, НАПРЯМЛЯ́ТИ рідше; НАЦІ́ЛЮВАТИ (НАЦІЛЯ́ТИ) (на якусь конкретну, точну ціль). — Док. Словник синонімів української мови
  5. наставити — НАСТА́ВИТИ¹ див. наставля́ти¹. НАСТА́ВИТИ² див. наставля́ти². Словник української мови в 11 томах
  6. наставити — Наставити, -ся см. наставляти, -ся. Словник української мови Грінченка