настерігати
НАСТЕРІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАСТЕРЕГТИ́, ежу́, еже́ш, док., перех., розм. Таємно бачити, помічати.
— Був гай, такий густий, пущі такі за річкою — все вона туди ходить. Як я настерегла, що вона береться одного разу, — я й собі за нею назирцем побігла (Вовчок, І, 1955, 194).
Словник української мови (СУМ-11)