настобісіти

НАСТОБІ́СІТИ, ію, ієш, док., фам. Дуже набриднути, надокучити.

Настобісіла йому Микитина сестра, білява Євгена — пухла і плаксива… (Цюпа, Назустріч.., 1958, 66);

О! Як настобісіли ці "добрі люди", як часто згадує про них мати, а не скаже, хто вони… (Хижняк, Килимок, 1961, 92);

// безос.

охати настобісіло.

Значення в інших словниках

1. настобісіти — настобі́сіти дієслово доконаного виду фам.  Орфографічний словник української мови
2. настобісіти — див. набридати  Словник синонімів Вусика
3. настобісіти — -ію, -ієш, док., фам. Дуже набриднути, надокучити. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. настобісіти — НАСТОБІ́СІТИ, ію, ієш, док., фам. Дуже набриднути, надокучити. Настобісіла йому Микитина сестра, білява Євгена – пухла і плаксива... (І. Цюпа); О! Як настобісіли ці “добрі люди”, як часто згадує про них мати, а не скаже, хто вони... (А. Хижняк); // безос.  Словник української мови у 20 томах
5. настобісіти — НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності), ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ розм., ПРЕДОКУ́ЧИТИ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., ОНАВІСНІ́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови