настовбурчений

НАСТОВБУ́РЧЕНИЙ, рідко НАСТОБУ́РЧЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до настовбу́рчити, настобу́рчити.

Такий він маленький і бідолашний,.. з настовбурченими вперед вусами та миршавою борідкою (Головко, II, 1957, 346).

2. у знач. прикм. Піднятий вверх, поставлений сторч.

Був [Васюта] парубок увесь білявий .. і з цілою копицею настобурченого русявого волосся на голові (Гр., II, 1963, 348);

Дід увесь затрусився, голова й борода ходором заходили, а очі з-під настовбурчених брів, як вугілля, запалали (Мирний, IV, 1955, 257);

Коли підріс [Федя], то зрозумів, що він не тільки рудий, але ще й дуже некрасивий з своїми смішними настовбурченими вухами (Ткач, Жди.., 1959, 42);

// З піднятим вверх пір’ям, волоссям, шерстю і т. ін.

Зробився [папуга] сердитий і сидів на жердці, настовбурчений і мовчазний (Сміл., Сашко, 1957, 125).

3. у знач прикм., перен. Збуджений неприємним хвилюванням; похмурий, незадоволений, насуплений.

Стоїть [батько] настовбурчений, насупивши брови і міцно зціпивши зуби (Головко, II, 1957, 389);

У вагоні.. головний інженер знайшов настовбурченого вагоновода Шевченка і заплакану кондукторку Катерину (Сенч., Опов., 1959, 150).

Значення в інших словниках

1. настовбурчений — настовбу́рчений дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. настовбурчений — див. непокірний  Словник синонімів Вусика
3. настовбурчений — рідко настобурчений, -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до настовбурчити, настобурчити. 2》 у знач. прикм.Піднятий вверх, поставлений сторч. || З піднятим уверх пір'ям, волоссям, шерстю і т. ін. 3》 у знач. прикм., перен. Збуджений неприємним хвилюванням; похмурий, незадоволений, насуплений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. настовбурчений — НАСТОВБУ́РЧЕНИЙ, рідко НАСТОБУ́РЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до настовбу́рчити, настобу́рчити. Такий він маленький і бідолашний, .. з настовбурченими вперед вусами та миршавою борідкою (А.  Словник української мови у 20 томах
5. настовбурчений — НАСТОВБУ́РЧЕНИЙ (НАСТОБУ́РЧЕНИЙ рідко) (про волосся, шерсть, щетину, пір'я — який стоїть сторч), ВІДСТОВБУ́РЧЕНИЙ (ВІДСТОБУ́РЧЕНИЙ рідко), НАЇЖА́ЧЕНИЙ, НАЇ́ЖЕНИЙ, ЇЖАКУВА́ТИЙ розм. (про коротке або колюче волосся, шерсть і т. ін.); ЙОРЖИ́СТИЙ розм.  Словник синонімів української мови
6. настовбурчений — Настовбу́рчений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)