настояти —
див. настоювати I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
настояти —
НАСТО́ЯТИ¹ див. насто́ювати¹. НАСТО́ЯТИ² див. насто́ювати².
Словник української мови у 20 томах
настояти —
НАПОЛЯГА́ТИ на чому, з інфін. і без додатка (наполегливо вимагати, добиватися від кого-небудь виконання чогось), НАСТО́ЮВАТИ, ОБСТО́ЮВАТИ що, ОБСТАВА́ТИ при чому, за чим, зах. (відкидаючи заперечення, добиватися визнання, виконання чого-небудь). — Док.
Словник синонімів української мови
настояти —
Настояти см. настоювати.
Словник української мови Грінченка