настоятися
НАСТО́ЯТИСЯ див. насто́юватися.
НАСТОЯ́ТИСЯ, ою́ся, ої́шся, док., розм. Довго, досхочу постояти.
[Одарка:] Тепер у полі чорно: настоїться голодна там, .. бідна скотина! (К.-Карий, II, 1960, 202);
На їхнє місце до танцювального кола входили ті, що вже настоялися в сінях, наворкотілися в темряві (Кучер, Прощай.., 1957, 81).
Словник української мови (СУМ-11)