натина

НА́ТИНА, и, ж., діал. Дика лобода.

На протилежнім кінці картопляної нивки з-посеред високих рядків і напіввисохлої натини мигнула йому чорна, обстрижена голова одного з братів (Фр., VI, 1951, 144);

Настя пригадала, що їй треба ж нарвати на городі натини корові, і вона разом із Сонею одразу зникла (Вас., II, 1959, 194).

Значення в інших словниках

1. натина — на́тина іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. натина — -и, ж., діал. Дика лобода.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. натина — НА́ТИНА, и, ж., діал. Дика лобода. На протилежнім кінці картопляної нивки з-посеред високих рядків і напіввисохлої натини мигнула йому чорна, обстрижена голова одного з братів (І.  Словник української мови у 20 томах
4. натина — ЛОБОДА́ (трав'яний бур'ян), НА́ТИНА діал. Торішня, стара, жухла лобода мліла від холоду (О. Копиленко); Настя пригадала, що їй треба ж нарвати на городі натини корові (С. Васильченко).  Словник синонімів української мови
5. натина — Натина, -ни ж. 1) раст.: дикая лебеда, Chenopodium album. Шух. І. 21. 2) Кушанье изъ лебеды. Kolb. І. 54.  Словник української мови Грінченка