нахлібницький

НАХЛІ́БНИЦЬКИЙ, а, е. Власт. нахлібникові.

Звикши підбирати крихти з панського столу, вилизувати тарілки після смачних панських страв, вона [шляхта] передала й пото́мкам нахлібницькі звичаї (Мирний, І, 1949, 207).

Значення в інших словниках

1. нахлібницький — нахлі́бницький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нахлібницький — -а, -е. Власт. нахлібникові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нахлібницький — НАХЛІ́БНИЦЬКИЙ, а, е. Власт. нахлібникові. Звикши підбирати крихти з панського столу, вилизувати тарілки після смачних панських страв, вона [шляхта] передала й пото́мкам нахлібницькі звичаї (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах