нашарування

НАШАРУВА́ННЯ я, с.

1. Дія за знач. нашарува́ти і нашарува́тися.

2. Те, що нашарувалося на що-небудь.

Реставратори зондують окремі частини споруди, знімають штукатурку, нашарування пізнішої кладки, які виникають у процесі добудов і перебудов (Наука.., 12, 1964, 13);

// Осадове утворення у вигляді шарів грунту, що налягають один на одний.

Під величезною товщею геологічних нашарувань виявлено гігантські пласти кам’яного вугілля (Цюпа, Україна.., 1960, 191).

3. перен. Особливість, риса чого-небудь, що утворилася пізніше і приєдналася до першооснови.

У багатьох танцях, наприклад, у.. "Метелиці", "Козачку" та ін., спостерігаються елементи хореографічної поліфонії, тобто нашарування одного хореографічного малюнка на інший (Нар. тв. та етн., 6, 1967, 72).

Значення в інших словниках

1. нашарування — нашарува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. нашарування — -я, с. 1》 Дія за знач. нашарувати і нашаруватися. 2》 Те, що нашарувалося на що-небудь. || Осадове утворення у вигляді шарів ґрунту, що налягають один на одний. 3》 перен. Особливість, риса чого-небудь, що утворилася пізніше і приєдналася до першооснови.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нашарування — НАШАРУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. нашарува́ти і нашарува́тися. Трої теж не було, доки не знайшовся сміливець, котрий прийшов і відкопав її з-під нашарування віків (О.  Словник української мови у 20 томах
4. нашарування — ШАР (суцільна маса однорідної речовини, що покриває щось або простягається між іншими подібними), ПЛАСТ, ВЕРСТВА́, ТОВЩА, СТА́ЛКА (СТА́ЛЬКА) розм., ПЛАТО́К діал.; ПРО́ШАРОК, ПРОЖИ́ЛОК, ПРОЖИ́ЛКА, ПРО́ВЕРСТОК геол., ЛІ́НЗА геол.  Словник синонімів української мови