нашарування

нашарува́ння

-я, с.

1》 Дія за знач. нашарувати і нашаруватися.

2》 Те, що нашарувалося на що-небудь.

|| Осадове утворення у вигляді шарів ґрунту, що налягають один на одний.

3》 перен. Особливість, риса чого-небудь, що утворилася пізніше і приєдналася до першооснови.

Значення в інших словниках

1. нашарування — нашарува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. нашарування — НАШАРУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. нашарува́ти і нашарува́тися. Трої теж не було, доки не знайшовся сміливець, котрий прийшов і відкопав її з-під нашарування віків (О.  Словник української мови у 20 томах
3. нашарування — ШАР (суцільна маса однорідної речовини, що покриває щось або простягається між іншими подібними), ПЛАСТ, ВЕРСТВА́, ТОВЩА, СТА́ЛКА (СТА́ЛЬКА) розм., ПЛАТО́К діал.; ПРО́ШАРОК, ПРОЖИ́ЛОК, ПРОЖИ́ЛКА, ПРО́ВЕРСТОК геол., ЛІ́НЗА геол.  Словник синонімів української мови
4. нашарування — НАШАРУВА́ННЯ я, с. 1. Дія за знач. нашарува́ти і нашарува́тися. 2. Те, що нашарувалося на що-небудь. Реставратори зондують окремі частини споруди, знімають штукатурку, нашарування пізнішої кладки, які виникають у процесі добудов і перебудов (Наука..  Словник української мови в 11 томах