нашіптуватися
НАШІ́ПТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАШЕПТА́ТИСЯ, шепчу́ся, ше́пчешся, док., розм. Довго, багато говорити пошепки.
— Що з нею сталося? Була милісінька-здоровісінька, а тут, як нашепталися удвох з Зінькою — зразу таке її і схопило (Мирний, IV, 1955, 65).
Словник української мови (СУМ-11)