нашіптуватися
НАШІ́ПТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАШЕПТА́ТИСЯ, шепчу́ся, ше́пчешся, док., розм.
Довго, багато говорити пошепки.
– Що з нею сталося? Була милісінька-здоровісінька, а тут, як нашепталися удвох з Зінькою – зразу таке її і схопило (Панас Мирний);
[Хвенька:] Я .. виділа, як вона нашіптувалася з Іваном (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)