небосхил

НЕБОСХИ́Л, у, ч. Те саме, що небокра́й.

Ось поминув він останню хату, ось розкинулось, аж до самого небосхилу розляглося засипане снігом поле… (Коцюб., І, 1955, 110);

Сонце вже зовсім сіло за небосхилом (Ткач, Моряки, 1948, 37);

Високо над лісом, на небосхилі між зорями, виринув місяць уповні (Коб., III, 1956, 86);

Сонце високо підбилося і на сірому небосхилі блищало великою срібною монетою (Хижняк, Тамара, 1959, 193).

Значення в інших словниках

1. небосхил — небосхи́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. небосхил — див. НЕБОКРАЙ.  Словник синонімів Караванського
3. небосхил — див. небо; обрій  Словник синонімів Вусика
4. небосхил — -у, ч. Те саме, що небокрай.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. небосхил — НЕБОСХИ́Л, у, ч. Те саме, що небокра́й. Ось поминув він останню хату, ось розкинулось, аж до самого небосхилу розляглося засипане снігом поле... (М. Коцюбинський); Сонце вже зовсім сіло за небосхилом (Д.  Словник української мови у 20 томах
6. небосхил — ГОРИЗО́НТ (видимий на відкритій місцевості простір), О́БРІЙ, КРУГОВИ́Д, О́ВИД рідше, ВИДНОКО́ЛО (ВИНОКО́ЛО рідше) поет., ВИДНОКРА́Й поет., ВИДНОКРУ́Г поет., ВИДНОКІ́Л поет.  Словник синонімів української мови
7. небосхил — Небосхи́л, -лу; -хи́ли, -лів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)