Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

небосхил

Небосхи́л, -лу; -хи́ли, -лів

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. небосхил — небосхи́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. небосхил — див. НЕБОКРАЙ.  Словник синонімів Караванського
  3. небосхил — див. небо; обрій  Словник синонімів Вусика
  4. небосхил — -у, ч. Те саме, що небокрай.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. небосхил — НЕБОСХИ́Л, у, ч. Те саме, що небокра́й. Ось поминув він останню хату, ось розкинулось, аж до самого небосхилу розляглося засипане снігом поле... (М. Коцюбинський); Сонце вже зовсім сіло за небосхилом (Д.  Словник української мови у 20 томах
  6. небосхил — ГОРИЗО́НТ (видимий на відкритій місцевості простір), О́БРІЙ, КРУГОВИ́Д, О́ВИД рідше, ВИДНОКО́ЛО (ВИНОКО́ЛО рідше) поет., ВИДНОКРА́Й поет., ВИДНОКРУ́Г поет., ВИДНОКІ́Л поет.  Словник синонімів української мови
  7. небосхил — НЕБОСХИ́Л, у, ч. Те саме, що небокра́й. Ось поминув він останню хату, ось розкинулось, аж до самого небосхилу розляглося засипане снігом поле… (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах