Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

небуденний

Небуде́нний, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. небуденний — небуде́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. небуденний — -а, -е. Який чимось вирізняється з-поміж інших; незвичайний, особливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. небуденний — НЕБУДЕ́ННИЙ, а, е. Який чимсь виділяється серед інших; незвичайний, особливий. Маня інтелігентна та небуденна й готова побороти всі перепони (О. Кобилянська); Катерина ..  Словник української мови у 20 томах
  4. небуденний — НЕЗВИЧА́ЙНИЙ (який відрізняється від інших, чимось виділяється), НЕОРДИНА́РНИЙ книжн., ОСОБЛИ́ВИЙ, НЕАБИ́ЯКИЙ, НЕЗВИ́ЧНИЙ, НЕЗВИ́КЛИЙ рідше (до якого ще не звикли); ЕКСТРАОРДИНА́РНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови
  5. небуденний — НЕБУДЕ́ННИЙ, а, е. Який чимось виділяється серед інших; незвичайний, особливий. Маня інтелігентна та небуденна й готова побороти всі перепони (Коб., III, 1956, 24); Музика [Г.  Словник української мови в 11 томах