невикорінний
НЕВИКОРІ́ННИЙ, а, е. Який не піддається викорененню; якого не можна позбутися.
Невикорінна зненависть до гнобителів; Невикорінні міжімперіалістичні суперечності.
Словник української мови (СУМ-11)НЕВИКОРІ́ННИЙ, а, е. Який не піддається викорененню; якого не можна позбутися.
Невикорінна зненависть до гнобителів; Невикорінні міжімперіалістичні суперечності.
Словник української мови (СУМ-11)