невимушеність

НЕВИ́МУШЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неви́мушений.

Він уважно слухав Наполеона, але на його обличчі не можна було нічого прочитати, крім світської невимушеності (Кочура, Зол. грамота, 1960, 65).

Значення в інших словниках

1. невимушеність — неви́мушеність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. невимушеність — -ності, ж. Абстр. ім. до невимушений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невимушеність — НЕВИ́МУШЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неви́мушений. Він уважно слухав Наполеона, але на його обличчі не можна було нічого прочитати, крім світської невимушеності (П. Кочура); Створюється враження, що атмосфера невимушеності, безжурності в Парижі – штучна. Це для туристів (Н. Рибак).  Словник української мови у 20 томах