невпізнаний

НЕВПІ́ЗНАНИЙ, а, е. Якого не можна пізнати.

Ні господар хати, Ні син його невпізнаний — не знали, Про що б розмову їм почать (Рильський, II, 1956, 198).

Значення в інших словниках

1. невпізнаний — невпі́знаний прикметник якого не впізнали невпі́знаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. невпізнаний — НЕВПІЗНАНИЙ – НЕВПІЗНАННИЙ Невпізнаний. Якого не впізнали. Ні господар хати, Ні син його невпізнаний не знали, Про що б розмову їм почать (М.Рильський). Невпізнанний. Який настільки змінився, що його важко або зовсім неможливо пізнати.  Літературне слововживання
3. невпізнаний — -а, -е. Якого не впізнали.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. невпізнаний — НЕВПІ́ЗНАНИЙ, а, е. Якого не можна пізнати. Ні господар хати, Ні син його невпізнаний – не знали, Про що б розмову їм почать (М. Рильський); Не встигли ми викурити й по цигарці, як вона [Галя] з'явилася невпізнана і помолоділа (М. Чабанівський).  Словник української мови у 20 томах