невправність
НЕВПРА́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до невпра́вний.
Товстий, мов натоптаний мішок, широколиций боєць тішив товаришів своєю невправністю (Ткач, Крута хвиля, 1956, 326);
Він відсунув свою писанину, трохи соромлячись своєї невправності в письмі (Чорн., Визвол. земля, 1950, 108);
Поетичні твори Шабленка при певній художній невправності, що пояснювалася відсутністю досвіду, відзначалися соціальною гостротою (Іст. укр. літ., І, 1954, 705).
Словник української мови (СУМ-11)