невправність
НЕВПРА́ВНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до невпра́вний.
Товстий, мов натоптаний мішок, широколиций боєць тішив товаришів своєю невправністю (Д. Ткач);
Він відсунув свою писанину, трохи соромлячись своєї невправності в письмі (С. Чорнобривець);
У мові ділового документа, як і взагалі в літературній мові, недопустимі граматична невправність, смислова неточність, стилістична безпорадність, бо все це ускладнює сприйняття інформації (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)