невстигаючий
НЕВСТИГА́ЮЧИЙ, а, е. Який погано вчиться, відстає від інших.
Якщо в групі чи підгрупі є невстигаючі учні, то для навчання їх застосовують індивідуальну форму, додаткові інструктажі тощо (Методи викл. фрез. спр., 1958, 213);
// у знач. ім. невстига́ючий, чого, ч.; невстига́юча, чої, ж. Той (та), що погано вчиться.
Словник української мови (СУМ-11)