(учень) відсталий, слабенький, далеко не перший, не з першої десятки.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
невстигаючий —
невстига́ючий прикметник
Орфографічний словник української мови
невстигаючий —
-а, -е. Який погано вчиться, відстає від інших. || у знач. ім. невстигаючий, -чого, ч.; невстигаюча, -чої, ж. Той (та), що погано вчиться.
Великий тлумачний словник сучасної мови
невстигаючий —
НЕВСТИГА́ЮЧИЙ, а, е. Який погано вчиться, відстає від інших. Учити учнів без двійок, без відставання – значить виховувати їх, бо саме з числа невстигаючих школярів суспільство спершу одержує так званих важковиховуваних підлітків...
Словник української мови у 20 томах
невстигаючий —
НЕВСТИГА́ЮЧИЙ, а, е. Який погано вчиться, відстає від інших. Якщо в групі чи підгрупі є невстигаючі учні, то для навчання їх застосовують індивідуальну форму, додаткові інструктажі тощо (Методи викл. фрез. спр., 1958, 213); // у знач. ім.
Словник української мови в 11 томах