невідлучний

НЕВІДЛУ́ЧНИЙ, а, е. Який постійно перебуває коло кого-, чого-небудь; невідступний.

Та ось сокира готова.. Готова невідлучна товаришка селянина (Фр., IV, 1950, 193).

Значення в інших словниках

1. невідлучний — невідлу́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невідлучний — -а, -е. Який постійно перебуває коло кого-, чого-небудь; невідступний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невідлучний — НЕВІДЛУ́ЧНИЙ, а, е. Який постійно перебуває коло кого-, чого-небудь; невідступний. Та ось сокира готова .. Готова невідлучна товаришка селянина (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
4. невідлучний — ПОСТІ́ЙНИЙ (який не змінюється, зберігає свій склад, розмір, форму, силу, вияв тощо), СТА́ЛИЙ, НЕЗМІ́ННИЙ, ТРИВКИ́Й, СТАБІ́ЛЬНИЙ книжн., КОНСТА́НТНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови