1. Словник української мови в 11 томах

невідлучний

НЕВІДЛУ́ЧНИЙ, а, е. Який постійно перебуває коло кого-, чого-небудь; невідступний.

Та ось сокира готова.. Готова невідлучна товаришка селянина (Фр., IV, 1950, 193).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невідлучний — невідлу́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невідлучний — -а, -е. Який постійно перебуває коло кого-, чого-небудь; невідступний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невідлучний — НЕВІДЛУ́ЧНИЙ, а, е. Який постійно перебуває коло кого-, чого-небудь; невідступний. Та ось сокира готова .. Готова невідлучна товаришка селянина (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. невідлучний — ПОСТІ́ЙНИЙ (який не змінюється, зберігає свій склад, розмір, форму, силу, вияв тощо), СТА́ЛИЙ, НЕЗМІ́ННИЙ, ТРИВКИ́Й, СТАБІ́ЛЬНИЙ книжн., КОНСТА́НТНИЙ книжн. Словник синонімів української мови